День пам'яті жертв політичних репресій

Цей день сповнений скорботи за тими, хто заплатив життям лише за те, що сміливо був собою—думав, говорив і прагнув свободи. Ми згадуємо мільйони українців, чия доля була зруйнована репресіями комуністичного режиму.

За архівними даними, лише протягом двох років в УРСР було засуджено близько 200 тисяч людей, з яких понад 120 тисяч—до смертного вироку. Серед них—вчені, митці, священники, селяни, військові та педагоги. Багато хто був відправлений у табори ГУЛАГу або інші місця ув’язнення. Усіх їх звинувачували у «ворожих» діях за сфабрикованими доказами.

Одним із символів цього трагічного періоду став Биківнянський ліс—місце масових поховань на околиці Києва. Тут спочивають від 15 до понад 100 тисяч жертв каральних органів НКВД, серед яких—поети Михайль Семенко та Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук, митрополит Василь Липківський та інші визначні постаті української культури.

Радянська влада прагнула стерти ці злочини з пам’яті народу—місця поховань зрівнювали з землею, архіви засекречували, а вироки нерідко ухвалювали позасудові «трійки», позбавляючи людей права на захист чи оскарження. Примусове вибивання свідчень під тортурами стало буденністю цієї репресивної машини.

Збереження пам’яті про ці злочини—наш обов’язок перед тими, хто не зламався, перед майбутніми поколіннями і перед Україною, яка завжди стоятиме на боці свободи та правди.